Тіні забутих предків

Містика, що тісно переплітається з буденністю. Життя та смерть в Карпатах, такі незвичні для сучасного українця. Особлива філософія, яку хочеться пізнати глибше.

Після прочитаного хочеться тільки одного : поїхати в Карпати, ходити поміж пнів і смерек, дихати полониною, пасти вівці, танцювати з чугайстром, зустріти свого Івана...

Очень интересная и глубокая книга.Но немножко тяжело читается.

Один із найцікавіших творів із програми ЗНО. Потрібен час, щоб призвичаїтись до манери письма автора, але це того варте

Недарма цю книгу називають одним з шедеврів української прози.
Автор занурює нас у ту давню епоху та ти наче зливаєшся з природою та стаєш частинкою цього світу.
Так, в деяких моментах мало що можна зрозуміти через закарпатський діалект, та це лиш обкладинка.

Трагічне кохання яке спочатку окрилює та потім стає крахом.
Ілюзії які затягують головного героя в прірву.
Та надії і мрії яким не судилося збутись.

Все це є частиною цією подорожі в яку ви пірнете під час прочитання.
І ймовірно «досвід занурення в цю епоху та атмосферу» і є сенсом книги?

Мавки, лісові духи та світ міфології затягує не менше.
Барвистий ліс стає початком кінця але це не так важливо, оскільки відлуння співанки Марічки назавжди залишиться в серці Івана.

Цікавий твір з елементами етневтики, обрядовості, міфології Карпат, народної карпатської мови. Сюжет пронизаний печаллю, палким коханням, нескореності душі.
Читаючи, трохи нагадувало творчість Гоголя, проте Коцюбинський вдало зумів зобразити життя тогочасної Буковини у поєднанні із міфічним світоглядом народу.
Однозначно, рекомендую оповідання до прочитання, проте не усім під силу зрозуміти його суть.

Українське фентезі.

Ничего не поняла

Памʼятаймо нашу культуру, фольклор!

Раджу усім прочитати