bookmate game
uk
Libros
Олесь Гончар

Людина і зброя

  • b2689215240compartió una citael año pasado
    тародавня Ольвія, що по-нашому значить «щаслива»,
  • b2689215240compartió una citael año pasado
    весь факультет знає, що вони — ще з першого курсу — закохана пара, що Таня Криворучко його, Богдана Колосовського, наречена.
  • b2689215240compartió una citael año pasado
    пізній гомін буйної своєї студентської республіки — Толкачівки та Гіганта, все сподівалась, все ждала, що
  • b2689215240compartió una citael año pasado
    ті ночі своєї самотності та неприкаяності заходила вона по слідах свого кохання на вулицю Вільної академії, де зустрілася з ним вперше, на студентський «острів Кохання» над Журавлівською кручею, де вперше відчула сухий, жаркий смак його поцілунку.
  • Настяcompartió una citahace 10 años
    Гул фронту ближчає, пожежі ростуть. Ніде я не бачив таких пожеж, як тут цієї ночі. Здається, сама земля горить по обріях, тривожним багрянистим світлом виповнює всю цю вітряну степову ніч. Палаючі степи, палаючі на планеті міста, тривожно-багрове небо над нами - може, все це видно навіть жителям інших планет. Може, й звідти видно в потужні телескопи оце велике спустошення, що охопило нашу рідну землю у 41 рік XX сторіччя?
  • Настяcompartió una citahace 10 años
    Але, навіть гинучи, віритимем, що після нас буде інакше, і все це більше не повториться, і щаслива людина, розряджаючи останню бомбу в сонячний день перемоги, скаже: це був останній кошмар на землі.
  • Настяcompartió una citahace 10 años
    самі вже - люди «БУ». Стріляні. Палені. Контужені. З осколками в тілі. З кулями в грудях. Люди з домішкою заліза, сталі.
  • Настяcompartió una citahace 10 años
    «Та хіба й не природно це? - думав він. - Снаряд зараз потрібніший, ніж ти, людина
  • Настяcompartió una citahace 10 años
    заповіді солдата: 1. Будь далі від начальства, бо дасть роботу. 2. Держись ближче до кухні. 3. Коли що незрозуміле - лягай спати.
  • Настяcompartió una citahace 10 años
    В окопах, у найтемніші ночі твого життя, коли душа твоя, знесилюючись, запрагне підтримки, на поміч їй прийде у згадках оце залите сонцем місто, де ти залишаєш своїх рідних, майдани й бібліотеки, залишаєш оту вуличку Вільної академії, від самої назви якої тебе проймає трепетне хвилювання, бо там твій університет, твоя альма-матер!
fb2epub
Arrastra y suelta tus archivos (no más de 5 por vez)