bookmate game
uk
Gratis
Тарас Шевченко

Наймичка

У повісті використано фабулу однойменної поеми. В цьому творі Шевченко продовжив розробляти тему трагічної долі зведеної представником вищого суспільного стану жінки з народу. Одна з центральних тем Шевченкової творчості (поеми «Катерина», «Слепая», «Відьма», «Марина», повість «Капитанша») — тема покритки в «Наймичці» розкривається в новому аспекті: зображенні морально-психологічної драми матері позашлюбної дитини, змушеної заради її щастя приховувати своє материнство. Найближче за фабулою до Шевченкової повісті стоїть «Сердешна Оксана» Григорія Квітки-Основ'яненка, проте героїня Г. Квітки сама виховує свого сина, отже, у побудові головної сюжетної ситуації Шевченко був цілком оригінальним. Тарас Шевченко – «Наймичка».
7 páginas impresas
Publicación original
2011
Año de publicación
2013
¿Ya lo leíste? ¿Qué te pareció?
👍👎

Opiniones

  • Vlad Ovsianykcompartió su opiniónhace 6 años
    👍Me gustó
    💀Espeluznante

    Сповна відчуваєтсья трагізм жінки-покритки. Страшно усвідомлювати, що Ганна не відчула щастя материнства.

  • bezvikonnatetianacompartió su opiniónhace 4 meses
    👍Me gustó

    Коротенько непогано

  • trohimchukanastasia2011compartió su opiniónhace 5 meses
    👍Me gustó
    🔮Profundo
    💧Prepárate para llorar

    Сумна історія.

Citas

  • b3042662269compartió una citahace 3 años
    Хто ж їх старість привітає,
    За дитину стане?
    Хто заплаче, поховає,
    Хто душу спом'яне?
    Хто поживе добро чесно
    В добрую годину
    І згадає, дякуючи,
    Як своя дитина?..
    Тяжко дітей годувати
    У безверхій хаті,
    А ще гірше старітися
    У білих палатах,
    Старітися, умирати,
    Добро покидати
    Чужим людям, чужим дітям
    На сміх, на розтрату!
  • b3315392429compartió una citael año pasado
    Тяжко, важко плаче;
    І ніхто того не чує,
  • ghofremcompartió una citael año pasado
    Я щось маю розпитати,
    Дещо розказати. - .
    Вийшла з хати Катерина,
    А Марко схилився
    До наймички у голови.
    - Марку! Подивися,
    Подивися ти на мене!
    Бач, як я змарніла.
    Я не Ганна, не наймичка,
    Я... - Та й оніміла.
    Марко плакав, дивувався.
    Знов очі одкрила,
    Пильно, пильно подивилась -
    Сльози покотились.
    - Прости мене. Я каралась
    Весь вік в чужій хаті...
    Прости мене, мій синочку!
    Я... я твоя мати. -
    Та й замовкла... Зомлів Марко,
    Й земля задрижала.
    Прокинувся... до матері -
    А мати вже спала.

En las estanterías

fb2epub
Arrastra y suelta tus archivos (no más de 5 por vez)