Гіпотеза Кохання

Адаме, – перервала вона його з мокрою посмішкою. — Це не важливо, тому що друге, ось те, що дійсно важливо.

Тепер вони були так близько. Вона відчувала його запах і його тепло, а його руки обіймали її обличчя, великими пальцями проводили взад-вперед, щоб витерти її щоки.

— Кохана, – прошепотів він, — що це друге?

Вона все ще плакала, але ніколи не була щасливішою. Тож вона сказала це, мабуть, з найгіршим акцентом, який він коли-небудь чув.

— Ik hou van jou, Адаме.

— Я сказала, що піду. Але зараз мені не хочеться ні з ким розмовляти, – вона ще раз витерла щоки, але якимось дивом потік припинився. Адаму Карлсену, відповідальному за 90 відсотків сліз факультету, насправді вдалося змусити когось перестати плакати. Хто б міг подумати? — Хоча я відчуваю, що безкоштовний алкоголь дійсно може допомогти

Вона прикусила його губу досить сильно, щоб він відчув це, і Адам… здавалося, він втратив ту хватку, яку завжди тримав у собі. Він здавалося, раптово захотів більшого, і встиг перевернутися, поки вона не опинилася під ним, перетворивши укус на поцілунок. А може, це була сама Олів, бо її язик лизав його губи, саме там, де вона його вкусила. Напевно, їй варто попросити зупинитися.
Вона була спітніла і липка, і їй варто було б вибачитися і піти в душ. Так, це звучало як добрий сексуальний етикет. Але він відчувався теплим і сильним, прямо-таки сяючим. Він пах чудово, навіть після всього того, що вони зробили, і вона не могла не захопитися і дозволила своїм рукам обвитися навколо його шиї. Потягла його вниз.
— Ти важиш тонну, — сказала вона йому. Він спробував підвестися й усунутись, але вона обхопила його ногами за талію, притискаючи близько до себе.

Він міг помістити всю її молочну залозу до рота. Усю. З його горла вирвався стогін, і було ясно, що він хотів би проковтнути її цілком.

Можливо, це лише вигадка. Що вона взагалі знала про різні види поцілунків? І все-таки щось в її животі бриніло і розливалось, коли його язик вилизував її, коли він кусав чутливе місце на її шиї, коли з його горла донісся гортанний рик, коли його пальці обхоплювали її сідниці через трусики. Під її футболкою його рука піднялася до грудної клітки. Олів перехопило дихання, і вона усміхнулася йому в рот.
— Ти вже робив це.
Він блимнув на неї величезними темними зіницями.
— Що?
— Тієї ночі, коли я цілувала тебе в коридорі. Ти також зробив це тієї ночі.
— Що я зробив?
— Торкнувся мене. Тут.
Її рука ковзнула до ребер, щоб накрити його долоню через бавовну.
Він подивився на неї з-під темних вій і почав піднімати краєчок її футболки, до стегон і вище, поки не спинився під грудьми. Він нахилився до неї, притиснувшись губами до нижньої частини ребер. Олів ахнула. І знову видихнула, коли він м’яко вкусив її, а потім лизнув те саме місце.
— Тут? — запитав він.
У неї запаморочилось в голові. Можливо, через те, що він був так близько, а. може, через спеку в кімнаті. Або через те, що вона була майже гола, стоячи перед ним тільки в трусиках і шкарпетках.
— Олів.
Його рот проклав шлях вгору, менше ніж на дюйм, водячи зубами по шкірі й кістках.
— Тут?
Вона не думала, що зможе так швидко намокнути. Чи взагалі намокнути. Знову ж таки, останні кілька років вона особливо не думала про секс.
— Зосередься, люба.
Він смоктав нижню частину її грудей. Їй довелося триматися за його плечі, щоб коліна не підгиналися.

Діти професорки Мосс, – вона з цікавістю подивилася на нього. Легкий вітерець піднявся і скуйовдив його волосся, але він, здавалося, не був проти. — Я не думала, що ти любиш дітей. Насправді навпаки.

Він підняв одну брову.

— Мені не подобаються двадцяти п'ятирічні діти, які поводяться як трирічки. Я не проти, якщо їм справді три.

У того, хто сміється над собою, завжди вистачає речей, над якими можна посміятися

— Ем… Мені подобається китайська кухня.

— Ідеально. Адаму теж подобається, тож…

— Я не збираюся вечеряти в ресторані, – сказав Адам.

Холден нахмурився.

— Чому?

— В мене є важливіші справи.

— Які це? Олів також іде.

— Залиш Олів у спокої. Вона втомлена, і ми зайняті.

— Я маю доступ до твого гугл календаря, засранцю. Ти не зайнятий. Якщо ти не хочеш проводити час зі мною, можеш просто бути чесним.

— Я не хочу проводити час із тобою.

— Ти, мале гівно. Після того тижня, який ми тільки що мали. І на мій день народження.

Тому що я починаю замислюватися, чи ось що таке бути закоханою. Спокійно розірвати себе на шматки, щоб інша людина могла залишитися цілою

Я сумую за снігом. Каліфорнія красива, і я ненавиджу холод. Але я дійсно сумую за снігом.