bookmate game
uk
Ерік Ларсон

Постріл із глибин. Останній рейс «Лузитанії»

Avisarme cuando se agregue el libro
Para leer este libro carga un archivo EPUB o FB2 en Bookmate. ¿Cómo puedo cargar un libro?
Весняної ночі 1912 року у водах Північної Атлантики разом зі славетним «Титаніком» назавжди була втрачена віра у велич людського розуму перед силами природи. 1 травня 1915 року з Нью-Йорка до Ліверпуля через патрульовану німецькими субмаринами Атлантику вирушила у свій 202-й рейс велична чотиритрубна «Лузитанія» — найшвидший і найбезпечніший корабель світу, плавуче місто під захистом сталі. Цей рейс стане для неї останнім. З двох тисяч осіб врятуються лише кілька сотень. Людство втратить останню ілюзію: війни шляхетних лицарів у минулому. Віднині війна, яку назвуть Першою світовою, не матиме правил і кордонів. Віднині задля залякування, задля державної погорди буде гинути цивільне населення. Про небезпеку було вчасно попереджено — та ніхто не дослухався… Корабель могли вчасно зупинити — але не зупинили… І тепер добродушний і шанований капітан субмарини U-20, що колись врятував цуценят з потопленого судна, спостерігає у перископ за агонією підбитої його торпедою «Лузитанії». За народженням нового світового порядку… Літературні критики стверджують, що Ерік Ларсон подає читачу «документальну літературу як сюжетний твір», він «зробив кар’єру, перетворюючи історію на бестселери». Популярний американський письменник, журналіст та історик, автор кількох документально-історичних бестселерів, серед яких і «Диявол у Білому місті». Свій новий роман Ларсон присвятив загибелі пасажирського пароплава «Лузитанія», що змінила хід світової історії… 2015 року книжка стала бестселером № 1 за версією The New York Times, увійшла до топ-10 на сайті Amazon, виграла Goodreads Choice Award серед історико-біографічних книжок та була названа історичною книгою року щотижневиком World Magazine. (Vesnjanoї nochі 1912 roku u vodah Pіvnіchnoї Atlantiki razom zі slavetnim «Titanіkom» nazavzhdi bula vtrachena vіra u velich ljuds'kogo rozumu pered silami prirodi. 1 travnja 1915 roku z N'ju-Jorka do Lіverpulja cherez patrul'ovanu nіmec'kimi submarinami Atlantiku virushila u svіj 202-j rejs velichna chotiritrubna «Luzitanіja» — najshvidshij і najbezpechnіshij korabel' svіtu, plavuche mіsto pіd zahistom stalі. Cej rejs stane dlja neї ostannіm. Z dvoh tisjach osіb vrjatujut'sja lishe kіl'ka soten'. Ljudstvo vtratit' ostannju іljuzіju: vіjni shljahetnih licarіv u minulomu. Vіdninі vіjna, jaku nazvut' Pershoju svіtovoju, ne matime pravil і kordonіv. Vіdninі zadlja zaljakuvannja, zadlja derzhavnoї pogordi bude ginuti civіl'ne naselennja. Pro nebezpeku bulo vchasno poperedzheno — ta nіhto ne dosluhavsja… Korabel' mogli vchasno zupiniti — ale ne zupinili… І teper dobrodushnij і shanovanij kapіtan submarini U-20, shho kolis' vrjatuvav cucenjat z potoplenogo sudna, sposterіgaє u periskop za agonієju pіdbitoї jogo torpedoju «Luzitanії». Za narodzhennjam novogo svіtovogo porjadku… Lіteraturnі kritiki stverdzhujut', shho Erіk Larson podaє chitachu «dokumental'nu lіteraturu jak sjuzhetnij tvіr», vіn «zrobiv kar’єru, peretvorjujuchi іstorіju na bestseleri». Populjarnij amerikans'kij pis'mennik, zhurnalіst ta іstorik, avtor kіl'koh dokumental'no-іstorichnih bestselerіv, sered jakih і «Dijavol u Bіlomu mіstі». Svіj novij roman Larson prisvjativ zagibelі pasazhirs'kogo paroplava «Luzitanіja», shho zmіnila hіd svіtovoї іstorії… 2015 roku knizhka stala bestselerom № 1 za versієju The New York Times, uvіjshla do top-10 na sajtі Amazon, vigrala Goodreads Choice Award sered іstoriko-bіografіchnih knizhok ta bula nazvana іstorichnoju knigoju roku shhotizhnevikom World Magazine.)
Este libro no está disponible por el momento.
505 páginas impresas
Año de publicación
2017
¿Ya lo leíste? ¿Qué te pareció?
👍👎

Opiniones

  • ozvantsevcompartió su opiniónhace 4 años
    👍Me gustó
    🔮Profundo
    💡He aprendido mucho
    🎯Justo en el blanco

  • Vaanya.Kovalcompartió su opiniónhace 5 años
    👍Me gustó
    💡He aprendido mucho
    💧Prepárate para llorar

Citas

  • ozvantsevcompartió una citahace 4 años
    Проте Америка долучилась до війни якраз вчасно. Нова німецька кампанія необмеженої підводної війни почалася з жахливим успіхом, хоча британські посадовці це приховували. Американський адмірал Вільям С. Сімс дізнався правду, коли приїхав до Англії, щоб скласти план участі Америки в морській війні разом із британськими лідерами. Сімса шокувало те, про що він дізнався. Німецькі субмарини топили кораблі в такій кількості, що в Адміралтействі таємно прогнозували: Британії доведеться капітулювати до 1 листопада 1917-го. У найгірший місяць, квітень, у будь-якого корабля, що виходив з британського порту, шанси бути потопленим складали 1 до 4. У Квінстауні консул США Фрост на власні очі побачив результати нової кампанії: лише за двадцять чотири години на берег зійшли команди шести торпедованих кораблів. Адмірал Сімс доповів у Вашингтон: «Якщо коротко, то я вважаю, що зараз ми програємо` війну».
  • ozvantsevcompartió una citahace 4 años
    Німецький адмірал Геннінг фон Гольцендорфф винайшов настільки непереборний план, що йому вдалося примирити прибічників і противників необмеженої війни. Він запропонував дати свободу всім німецьким субмаринам та дозволити їм топити всі кораблі, що заходять у зону бойових дій, — так, за його планами, війна скінчиться за шість місяців. Не п’ять і не сім, а саме шість. Він розрахував, що для успіху плану треба діяти 1 лютого 1917 року, і ні на день пізніше. Однаково, чи ця кампанія втягне у війну Америку, вважав він, бо війна закінчиться раніше, ніж Штати встигнуть мобілізувати свої сили. Цей план — аналог наземного плану Шліффена — був типовим для німецького методичного підходу. Щоправда, ніхто наче й не визнавав, що в ньому була чимала частина самообману. Гольцендорфф хвалився: «Даю слово морського офіцера, що жоден американець не ступить ногою на континент!»
    Восьмого січня 1917 року всі цивільні та військові лідери Німеччини зібрались у Плессі в палаці кайзера Вільгельма, щоб обговорити план. Наступного вечора Вільгельм як верховний головнокомандувач підписав указ про втілення плану — рішення, яке пізніше виявиться найбільш фатальним за всю війну. Шістнадцятого січня Міністерство закордонних справ відправило повідомлення про початок нової кампанії послу Бернсторффу у Вашингтоні — його слід було передати секретареві Лансінгу 31 січня — напередодні початку нової кампанії. Такий час було обрано навмисне, щоб образити Вільсона: у нього не залишалося часу на протест чи переговори. Повідомлення було передане на тлі того, що Бернсторфф розвивав ідею про мирні наміри Німеччини.
  • ozvantsevcompartió una citahace 4 años
    Протягом осені 1916 року Швіґер продовжував подавати приклад усім іншим командирам субмарин і топив корабель за кораблем. Але в листопаді він опинився в біді. Повертаючись із тритижневого патрулювання в Західних підходах, субмарина в тумані сіла на мілину приблизно у 20 футах від узбережжя Данії. Швіґер відправив прохання про допомогу, і реакція була приголомшливою. Адмірал Шеер відправив на місце події есмінець, щоб відтягти U-20 з мілини, а також цілу бойову ескадру з крейсерів та лінійних кораблів — забезпечити захист. Але U-20 усе одно залишилась у полоні. Швіґеру було наказано знищити субмарину, щоб вона не потрапила в руки ворога, і він підірвав дві торпеди в носовій частині. Якщо він хотів повністю зруйнувати судно, то це йому не вдалося: ніс був понівечений, але решта субмарини та палубна гармата лишилися цілими. Вони були вриті в пісок на глибині близько 15 футів, і їх чудово було видно з берега

En las estanterías

fb2epub
Arrastra y suelta tus archivos (no más de 5 por vez)