Варан

Це не страх. Це тверезість уявлення про життя, яку набуваєш тільки з віком.

я сиділа й пробувала – адже батько казав, що труд здатен подолати все…

Море здавалось єдиною істотою, якій начхати було на час; воно так само піднімалось і спадало.

Будь-яку могутність можна вразити.

Час – всеосяжний морок, і якщо хтось загубив у ньому щось – спомин… щасливий день… або людину… уже ніколи не поверне її.

Час – найстрашніше, що є на світі,

Іноді мені здається, що його немає насправді. Він – той, кого ми хочемо зустріти, але ніколи не доженемо… Легенда.

Помилка, невдача, але не трагедія.

Йому здавалося, що він – камінь, кинутий у прірву, – летить і летить, дедалі нижче й нижче, і дна не видно. Не видно дна…

Він завжди любив свої бажання сильніше, ніж батька, матір