Насім Ніколас Талеб

Подивімося з цього погляду на теракти 11 вересня 2011 року. Від рук бойовиків бен Ладена у вежах-близнюках Всесвітнього торгового центру загинули дві з половиною тисячі людей. Сім’ям загиблих допомагали найрізноманітніші установи й благодійні організації — усе, як належить. Але, за даними досліджень, у наступні три місяці загинула ще тисяча людей — це приховані жертви того самого теракту. Як саме? Страх перед літаками змусив людей сісти за кермо, а машина небезпечніша за літак. У той період смертність на дорогах помітно зросла. І сім’ї загиблих у дтп не отримали жодної підтримки — вони навіть не підозрюють, що їхні рідні теж стали жертвами бен Ладена.

позитивні, видимі, наслідки якого-небудь рішення йдуть у плюс діячеві, а негативні, будучи невидимими, ідуть у мінус усім іншим, і розплачується за них суспільство. Візьмімо, наприклад, політику захисту працівників від звільнень: ви бачите тільки тих, чиї посади врятовано, і сприймаєте це як суспільне благо. Але й гадки не маєте про тих, хто в результаті такої політики не знайде роботи, адже подібні заходи скорочують кількість вакансій. У деяких випадках (як із хворими на рак, яких «Катріна» позбавить фінансування) позитивні наслідки певного рішення одразу підуть у залік політикам і показним гуманістам, а негативні проявляться колись потім, якщо їх узагалі помітять. А хтось навіть закине пресі, що з її вини благодійна допомога йде не за адресою.

Ральф Нейдер (як активіст і захисник прав споживачів, а не як політик і політичний мислитель). Можливо, з усіх американців саме він врятував найбільше життів, оприлюднивши статистику дорожніх аварій по автомобілях різних марок. Але навіть він, ведучи кілька років тому виборчу кампанію, забув згадати про десятки тисяч життів, урятованих завдяки нейдерівському закону про ремінь безпеки. Упаковка «дивіться-що-я-для-вас-зробив» продає краще, ніж упаковка «дивіться-чого-ви-завдяки-мені-уникнули».