Usamos cookies para mejorar la experiencia en el sitio web de Bookmate y nuestras recomendaciones.
Para obtener más información, consulta nuestra Política de cookies.
Aceptar todas las cookies
Configuración de cookies
Джон Роналд Руел Толкін

Джон Роналд Руел Толкін

Citas

Олена Гапоноваcompartió una citahace 2 años
Ні, зрозуміло! — посміхнувся Елронд, повертаючись до нього. — Ти у всякому разі підеш з Фродо. Вряд чи можливо розлучити вас, якщо ти умудрився з'явитись на таємну нараду, куди його звали, а тебе — ні!

Прикольний момент

Олена Гапоноваcompartió una citahace 2 años
Тобі, маленький садівнику, любителю дерев, я можу дати лише скромний дар. — Вона поставила йому на долоню скриньку з простої сірої деревини, прикрашену тільки єдиною срібною руною на віці. — Це руна мого імені, але у вашій мові це також перша літера слова «сад». Тут — земля з моїх садів, а з нею всі благословення, на які ще здатна Галадріель. Цей дар не обереже тебе в дорозі, не захистить від небезпек, але якщо ти збережеш його і нарешті повернешся додому, тоді, сподіваюсь, одержиш винагороду. Хоч яку б руїну й пустку ти не зустрів у рідному краї, досить розсіяти по саду цю землю, і йому не знайдеться рівних у всьому Середзем'ї. А тоді згадай Галадріель і Лоріен, яким ти бачив його, хоч і взимку. Бо весна й літо наші минули, і тільки у пам'яті тих, хто живий, ще зберігаються вони.

Тортолд

Олена Гапоноваcompartió una citahace 2 años
— А який дар бажав би одержати від ельфів гном? — спитала Галадріель, звертаючись до Гімлі.
— Мені нічого не треба, — відповів Гімлі. — Досить того, що я бачив Володарку Лоріену і чув її доброзичливе слово.
— Слухайте, ельфи! — вигукнула Галадріель. — Та хай ніхто більше не сміє казати, ніби гноми користолюбні й необтесані. А все ж таки, Гімлі, сине Глоїна, можливо, с щось, чого ти бажаєш, а я могла б дати? Будь ласка, зізнайся мені! Погано, якщо ти єдиний з гостей залишишся без подарунка!
— Нічого не треба мені, Володарко, — низько вклонившись, сказав Гімлі, а потім, затинаючись, додав: — Нічого, крім… даруй мені таке зухвальство… крім пасма твого [397] волосся, що перевершує красою золото, яке знаходять під землею, як зірки перевершують коштовне каміння з рудників. Я не смів би просити такого дару, але ти звеліла висловити бажання…
Ельфи заворушились, зашепотіли; Келеборн здивовано поглянув на Гімлі, але Володарка посміхнулась:
— Кажуть, що гноми майстерно працюють руками, але не язиком. Про Гімлі цього не скажеш. Ніхто ще щ висловлював мені такого прохання — зухвалого, але водночас шанобливого! І як можу я відмовити, якщо сама примусила його говорити? Але зізнайся, що ти зробиш, якщо одержиш цей дар?
— Буду зберігати, як скарб, пані, на спомин про слова, що ти сказала під час нашої першої зустрічі. А якщо мені пощастить повернутись до рідної кузні, я покладу його до кришталевої скриньки, щоб передати нащадкам як довічний заповіт доброї волі Гори та Лісу.
Тоді Володарка розплела одну свою довгу косу, відрізала тонке золоте пасмо і подала Гімлі.
— Прийми це і послухай, — сказала вона. — Я не стану пророкувати, бо пророцтва нині ненадійні, адже з одного боку маємо пітьму, а з другого — тільки надію. Але якщо надія не підведе, тоді я кажу, Гімлі, сине Глоїна: золото потече до тебе рікою, але ніколи не заволодіє твоєю душею.

Opiniones

Олена Гапоноваcompartió su opiniónhace 2 años
🌴Perfecto para la playa
👍Me gustó
🐼Adorable

Те що я перечитую десь раз на рік

  • no disponible
    Джон Роналд Руел Толкін
    Володар Перснів. Хранителі Персня
    • 67
    • 23
    • 5
    • 5
    uk
  • fb2epub
    Arrastra y suelta tus archivos (no más de 5 por vez)