Володимир Лис

Журналіст, драматург, прозаїк, почесний громадянин Волині, «Людина року», кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, автор «Найкращого роману десятиріччя», володар титулу «Золотий письменник України», багаторазовий призер «Коронації слова», зокрема переможець «Гранд-Коронації слова».
vida del autor: 26 Octubre 1950 actualidad

Citas

aspircompartió una citahace 2 años
А щоб тобі віддавало в обидва боки на штирі роки, а на п’ятий болячка на язиці жабою виросла.
aspircompartió una citahace 2 años
Даремно він пропонує їхати світ за очі, в якесь місто, люди скрізь потрібні. Влаштуються десь прислугою, підуть в найми, зрештою, він сам піде, вона може не робити нічого, він сам заробить на них обох. Улянку явно тішить така мова, вона кладе йому пальця на уста. Тихо, любий, тихо, промовляють її очі. Вона вміє шити, вишивати, вже добре навчилася не так від матері, як від тітки Павлини. Все то так, Ясику, ми не пропали б, али в нашій родині такого не було, я не відважуся, прости. Тато й мама... Вона їх не може засмучувати, у мами постійно болить серце, все оте не для неї, інше життя, вона може жити тилько в Загорєнах і не деінде. Відрізати себе, як скибку од родини, безрідною стати – не для неї, Ясику, ти мусиш зрозуміти, ти розумний хлопець.
aspircompartió una citahace 2 años
Яків навіть замахнувся. Бо ув очах потемніло. Що є то таке, подумалося. Валився світ, а він того не міг спинити. На плечі йому валився.
– Можеш мене вдарити, Ясю, – сказала Улянка, – якщо тобі полегшає.
Його тіло стало враз немов заморожене. Дивився і не пізнавав. Як же він не знав своєї Улянки! Своєї? Авжеж, його, бо йому першому віддалася. Он же і кров на ряднині. Та перед ним сиділа не дівчинка, а швидше досвідчена, майже стара жінка з молодим лицем. Що все визначила і зважила.
А вона те й потвердила, коли сказала, торкнувшись його руки:
– Ясю, я тебе любила і буду любити. І дитину хочу від тебе, а не від нього. Не від Вергуна. Али в нашій родині нихто николи не йшов проти батька ци матері. Нихто. І я не піду. Така вже я вродилася. Думаєш, я не плакала ночами, перш ніж усе рішила?
Такою була душа в цієї дівчини. Такою вона була. Яків мусив усе те сприйняти, хоч усе в ньому бунтувало.

Opiniones

Андрій Куликcompartió su opiniónhace 4 meses
👍Me gustó
🐼Adorable

  • no disponible
    Володимир Лис
    Соло для Соломії
    • 151
    • 3
    • 9
    • 9
    uk
  • Iulia Rakitinacompartió su opiniónhace 8 meses
    👍Me gustó

  • Володимир Лис
    І прибуде суддя
    • 175
    • 4
    • 4
    uk
    Libros
  • Daria Tarasovacompartió su opiniónhace 8 meses
    🔮Profundo
    💡He aprendido mucho
    👍Me gustó

  • no disponible
    Володимир Лис
    Століття Якова
    • 880
    • 62
    • 43
    • 37
    uk
  • fb2epub
    Arrastra y suelta tus archivos (no más de 5 por vez)