bookmate game
uk

Андрій Кокотюха

  • Kat Kryvosheiacompartió una citahace 2 años
    — Руки твої зі сраки ростуть! Не цямкай мені тут, псяча голово! Нечистий мене смикнув зв’язатися з тобою, морда твоя цапина! Дулю з маком від мене матимеш за таку роботу, сучий ти сину, щоб тебе грім побив і качка кóпнула!
  • Kata Hchchccompartió una citahace 2 años
    Не буду.
    — Не будеш?
    — Більше не буду… Так…
    — Як це — так?
    — Під машину… — й одразу, без переходу, боячись не встигнути, видихнув: — Убивають.
    — Кого?
    — Усіх, — вичавив, тут же виправився. — Там… убивають… Людей… Я втік.
    — Звідки ти втік?
    Євген махнув у напрямку лісу.
    — Піщане. Це називається Піщане.
    — Є таке, — тепер плямистий міняв гнів на милість, у голосі лють змінилася докором: — Для чого ти поперся туди? Нормальні люди там давно не ходять.
    — Я… не хотів…
    — Не хотів, але пішов. От же ж люди, — плямистий зітхнув. — Залазь, поїхали.
    — Куди?
    — Звідси.
    — А Яна?
    — Де твоя Яна? — водій покрутив головою. — Десь тут, у кущах сидить?
    — Ні. Там…
    — Тоді до чого вона тут? Сідай
  • Valentina VVcompartió una citael año pasado
    Вони сприймали своє становище як ворожий полон, ні на що та ні на кого, крім себе, не покладалися, і тому чим далі, тим більше людей перетягували на свій бік з тих, хто бачив їхню виваженість і організованість.
  • b1853987652compartió una citahace 2 años
    Спочатку прийняв молодого допитливого журналіста, приділив йому кілька годин своєї уваги, охоче поділився спогадами про те, як ганявся за командиром УПА Червоним. А вже потім, коли Титаренко пішов, дав знати, куди слід: ходить тут один тип, ставить запитання, яких не повинен ставити, збирає інформацію, яку напевне збирається спотворити, ну і таке інше.
  • b1853987652compartió una citahace 2 años
    двоюрідному племіннику, якого, здається, ніколи в житті не бачила. А якщо бачила, то я був надто малим, аби пам’ятати це. Коротше кажучи, тітка раптом захотіла, аби я зробив фільм про її покійного чоловіка, свого дядька. Власне, тоді я й дізнався про подробиці його так званої справи.
    Тітка Оля весь цей час переховувала його записи — три грубих загальних зошити, два в клітинку, один — у лінійку. Вони всі були різними. Перший — у сірій цератовій обкладинці, другий — коричневий, із матовою обкладинкою, третій — бордовий, на дотик наче оксамитовий. Усі списані дрібним, але акуратним письмом. Я бачив інші рукописи мого дядька, там він писав інакше. Тітка називала таке письмо лікарським, і справді, зазвичай Григорій Титаренко писав, наче лікар на рецепті чи в медичній картці — хріна з два розбереш без дешифратора. Проте у зошитах ніби приборкував своє письмо, виписував літери старанно, ніби прагнув запхати в зошит певного обсягу максимальну кількість інформації, та ще й щоб написане міг розібрати хтось, окрім нього.
    Усі зошити пронумеровані, хоча тітка Оля пояснила: насправді спочатку Титаренко списав зошит під номером «один», сірий, тоді — той, що під номером «три», оксамитовий, і нарешті — той, якому він присвоїв другий номер, уполовину тонший і навіть не списаний до кінця. Це означало: інформацію він збирав не в тому порядку, в якому планував оприлюднити. І саме через те, що людина, з чиїх слів дядько робив записи в зошит під номером два, виявилася останньою, з ким він бесідував, йому і вдалося довести роботу до завершення хоча б у рукописі.
    Бо, як розповіла тітка Оля, попалився її чоловік саме під час цієї, третьої зустрічі. Адже його співбесідником був відставний полковник КГБ, а вони свою професійну пильність не втрачають навіть на пенсії. Спочатку прийняв молодого допитливого журналіста, приділив йому кілька годин своєї уваги, охоче поділився спогадами про те, як ганявся за командиром УПА Червоним. А вже потім, коли Титаренко пішов, дав знати, куди слід: ходить тут один тип, ставить запитання, яких не повинен ставити, збирає інформацію, яку напевне збирається спотворити, ну і таке інше
  • Nastya Lyaskacompartió una citahace 4 meses
    Нашим. Здається, все, товариш Сталін повідомив про історичне об’єднання українських земель. А тутешні потім знову за зброю! Поляки, виходить, погано. Добре. У німцях розчарувалися, бо окупанти. Нехай, тут усе правильно. Але що їм радянська влада поганого зробила?
  • Nastya Lyaskacompartió una citahace 4 meses
    Аби я ще знав, за яким чортом вони ось так воювали, фактично проти всіх…
  • bondarjeniacompartió una citael año pasado
    це не просто крики — це стогони.
  • bondarjeniacompartió una citael año pasado
    Комусь дуже боляче, і хтось стогне.
  • bondarjeniacompartió una citael año pasado
    Не дуйся, ти сам винен
fb2epub
Arrastra y suelta tus archivos (no más de 5 por vez)