Над річкою П'єдрою, там я сиділа та й плакала

Одного дня всі дізнаються, що людина спроможна говорити мовою ангелів, що всі ми маємо дари Святого Духа й можемо творити чудеса, лікувати, пророкувати, розуміти.

Всесвіт завжди помагає нам боротися за здійснення мрій, хоч би якими безглуздими вони могли здаватися. Бо це наші мрії, і тільки ми знаємо, скільки нам коштує плекати їх

Всесвіт завжди помагає нам боротися за здійснення мрій, хоч би якими безглуздими вони могли здаватися. Бо це наші мрії, і тільки ми знаємо,

Молитись я вже розучилася, але тиша церков завжди заспокоює мене

Таке страждання дає відчуття, що все це є частиною життя, що цей біль — благородний та величний. Неважко страждати через любов до великої справи чи до своєї місії: це лише звеличує серце стражденного. Але як пояснити страждання через коханого чоловіка?

Це — неможливо. Люди тоді почуваються в пеклі, бо вже не існує ні благородності, ні величі, саме безголів’я.

«Один парубок і одна дівчина шалено закохалися одне в одного, — на межі сну й марення звучав мамусин голос. — І вирішили вони стати нареченими. А наречені завжди щось дарують одне одному.

Та хлопець був бідним; єдине, що він мав, — то годинник, успадкований від дідуся. Думаючи про прекрасне волосся своєї коханої, він вирішив продати годинник, щоб купити для неї красиву срібну защіпку.

І дівчина так само не мала грошей на подарунок до заручин. Тоді вона пішла у крамницю найбагатшого торговця містечка й продала йому своє волосся. А на ті гроші купила золотий ланцюжок для годинника свого коханого.

І ось вони зустрічаються в день свята заручин, і вона

Неважко страждати від любові до ближнього, від любові до світу чи від любові до своєї дитини.

Ми тільки тоді насправді збагнемо життєве чудо, коли дозволимо несподіваному статися.

Справжні просвітлені своїми запаленими Любов’ю душами перемагали всі упере­дження епохи.

Кохання може привести нас у пекло чи в рай, але завжди кудись та й приводить.