Мой ангел Крысолов

Не знаю, нащо я продовжувала читати цю книгу і чому дочитала. Нудна, невиразна, одноманітна. Світ, у якому живуть герої, абсолютно не прописаний, незрозуміло, як він виглядає, за якими законами живе, на якому етапі розвитку знаходиться і як взагалі функціонує. Як живуть звичайні люди, якими речами користуються, яка у них культура, наука, медицина. Через відсутність простих деталей у книзі немає атмосфери, глибини. Неможливо поринути у те, чого не існує.
Персонажів багато, але вони теж ніякі. Їхні історії майже не розкриваються, їхні почуття пласкі і незначимі, і коли хтось гине чи просто зникає з поля зору - читачеві все одно, бо ми їх зовсім не знали. Я навіть усі імена не змогла запам'ятати, бо нащо - персонажі однотипні, однаковісінькі, зникне один - на зміну йому прийде такий же.
Багато екшену і подій, але при цьому з героями нічого не відбувається. Вони не міняються, і, незважаючи на перепони і втрати, насправді весь час перемагають. Змінюються лише локації і противники, але результат завжди однаковий - наша групка героїв все порішає. Авторка дуже зручно підсовує їм то корабель для втечі, то союзників, то їжу і одяг, то житло, а героям лишається лише бути нелюдськи гарними і іноді запускати парочку фаєрболів, щоб порадувати публіку.
Кінцівка змазана і претензійна.

З плюсів - легко і швидко читається, написана гарною мовою. Але шкодую, що витратила свій час на це.