bookmate game
ru
Gratis
Марко Вовчок

Маруся. Інститутка (збірник)

Марка Вовчка (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833–1907) справедливо називають літературною донькою Т. Шевченка. Твори письменниці відіграли провідну роль у становленні української реалістичної прози. Найвищого мистецького рівня вона досягає у зображенні трагічної долі жінки-кріпачки, яка в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження й безправ’я. Цей образ посідає центральне місце в багатьох оповіданнях письменниці. До видання увійшли твори письменниці, написані російською мовою (оповідання «Маруся»), а також народні оповідання «Отець Андрій», «Інститутка» й «Максим Гримач». Повесть «Маруся» — на русском языке.
171 páginas impresas
¿Ya lo leíste? ¿Qué te pareció?
👍👎

Opiniones

  • Victoriya Bulichcompartió su opiniónhace 3 meses
    👍Me gustó
    💞Romántico
    💧Prepárate para llorar

  • b7330101749compartió su opiniónhace 3 años
    👍Me gustó

Citas

  • Моріка Поповичcompartió una citahace 9 meses
    Люди дивуються, що я весела: надійсь, горя-біди не знала. А я зроду така вдалася. Уродись, кажуть, та і вдайся… Було, мене й б’ють (бодай не згадувать) – не здержу серця, заплачу, а роздумаюсь трохи – і сміюся. Бува лихо, що плаче, а бува, що й скаче, – то так і моє лишенько. Якби мені за кожною бідою моєю плакати, досі б і очі я виплакала. Батька-матері не зазнаю: сиротою зросла я, при чужині, у людях.
  • Моріка Поповичcompartió una citahace 9 meses
    І що ж то за хороша з лиця була! І в кого вона така вродилася! Здається, і не змалювати такої кралі!..
  • Моріка Поповичcompartió una citahace 9 meses
    Стара пані була не що, сумирна собі, – може, тому, що вже благенька була, ледве ноги волочила, а заговорить – тільки шам-шам, одразу й не розбереш; так куди вже бійка! не на умі. Увесь день на ґаночках; нічка йде – охає та стогне. А за молодого віку, славлять, вигадочки були чималі і в неї… та треба ж колись і перестати.

En las estanterías

fb2epub
Arrastra y suelta tus archivos (no más de 5 por vez)