Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете

Давати людині дихати і водночас щиро цікавитися нею — це цілком собі норма, а не тонка грань.

Ваше завдання — не тільки показати, що у вас є власне життя, а ще й його насправді мати. Бо імітація — не вихід, а прямий шлях до психічного розладу.

«Шлюб, що закінчився розлученням, не обов’язково невдалий. А от шлюб, який триває і триває, коли вже давно пора було розлучитися, — це й справді катастрофа»

Одну просту вправу, яку мені радить моя терапевтка, я пораджу і вам.

Отак беріть і впродовж дня відслідковуйте свої реакції, мотивації, рухи і думки. І кажіть собі: «Я це роблю, як моя мама», — зашиваю погризену псом подушку, наприклад, чи ріжу цибулю, підставляючи ніж під холодну воду. Чи: «Я це роблю зовсім не так, як моя мама», — імпровізую на кухні, не заглядаючи в книгу записаних від когось рецептів, вправно керую автівкою, катаюся на борді тощо. Тоді ми уникаємо автоматизму, стаємо свідомішими і чіткіше бачимо себе.

всім нам треба до психолога.

Коротше, мораль лишається незмінною:

перестаньте до себе дойобуватися.

Ви — класна чувіха. Жінка вашого життя. Саме та, з якою варто одружитися і бути до самої смерті. Всьо. Решта — деталі.

Усе просто. Як казав інший класик української літератури, Лесь Подерв’янський: «Я сєбя хаваю от і до».

Понуре Гівно ж просто ходить, ниє, нічого не робить і звинувачує весь світ, що всьо не так, як треба).

Коротше, все просто і деколи складно: перестати бути Понурим Гівном (ПГ). Для чекінгу і швидкого припинення цього стану підійде вправа, яку психологи радять для дітей. Щонайменше п’ять разів на день спитайте себе: мені зараз добре чи зле? І якщо добре — зрозумійте чому. А якщо зле — то як це виправити.

Тож ніколи, ніколи не буває зайвим вкластися у своє навчання, зовнішність, організацію житла своєї мрії чи в натхненне заробляння бабла.