Хрещення вогнем

Життя тим-то й відрізняється від бухгалтерії, що знає борги, які сплачуються через заборгованість перед іншими

Виходьте, — повторив Регіс. — Хай щастить. До побачення, Ґеральте.
Відьмак розвернувся.
— Дякуємо тобі за рятунок, — сказав. — Але краще нам ніколи більше не зустрічатися. Ти мене розумієш?
— Абсолютно.

Важко вимагати від людини, аби та позбулася страхів. Страхи виконують у людській психіці роль не менш важливу за усі інші емоційні стани. Психіка, позбавлена страхів, була б психікою каліки.

Нільфгард спочатку (на сторінках «Чогось більшого», наприклад) з’являється як класична держава Чорного Володаря; уже сама назва її відсилає до Нільфгейму, скандинавської країни мертвих, звідки на Північний Армагеддон — Роґнарьок — прийдуть хтонічні чудовиська; недарма нільфгардців у Країнах Півночі звуть Чорними, недарма вони — до пори — недиференційована маса; недарма Любисток — ще до перших своїх зустрічей із нільфгардцями — репетує: «Ніколи не було подібних воєн…. Армії Нільфгарду залишають після себе випалену землю і трупи. Цілі поля трупів. Це війна на знищення, на повне знищення. Нільфгард проти всіх…. Виглядає на те, що нільфгардці прибули з-за гір, аби наш світ знищити» (ОБ)

Важко вимагати від людини, аби та позбулася страхів. Страхи виконують у людській психіці роль не менш важливу за усі інші емоційні стани. Психіка, позбавлена страхів, була б психікою каліки

А ми відступаємо, безперервно відступаємо… Вибачте, хотів я сказати: виконуємо тактичний маневр

Знаєте що? Думаю, що саме у тому напрямі й стане військове мистецтво розвиватися. У війнах майбутнього будуть битися на відстані. Буде винайдено зброю настільки далекобійну, що супротивники зможуть убивати одне одного навзаєм, узагалі одне одного не бачачи.

— Дурня, — коротко оцінила Мільва. — Лук добра річ, але війна — це хлоп проти хлопа, на відстані меча, хто сильніше — слабшому довбешку розвалює. Завжди так було, й завжди так буде. А як скінчиться, тоді й війни скінчаться

Я знавав у житті чимало військових. Знав я маршалів, генералів, воєвод та гетьманів, тріумфаторів численних кампаній і битв. Прислухався до їхніх розповідей і спогадів. Бачив я їх схиленими над мапами, коли малювали на них різнокольорові риски, коли будували плани, обдумували стратегію. У тій паперовій війні все грало, все функціонувало, все було ясним і — у зразковому порядку. Так мусить бути, — пояснювали військові. Армія — передусім це лад і порядок. Військо не може існувати без ладу і порядку.

Тим дивнішим є те, що справжня війна — а кілька справжніх воєн я бачив — з точки зору ладу й порядку аж занадто нагадує охоплений полум’ям бордель.

Любисток. Півстоліття поезії

Я, — усміхнулася Франческа, — коли хтось повідомляє мені, що він аполітичний, завжди питаю, яку саме політику він має на думці

Відьмак загорнувся у попону.