Калігула

я не можу ненавидіти тебе, бо не вірю, що ти щасливий

Бо в тобі, Каю, нема чого любити. Бо любити не накажеш. А ще тому, що я занадто добре розумію тебе, і не можна любити те своє обличчя, яке намагаєшся приховати від усіх.

бачити, як утрачається розумність життя, зникає сенс нашого буття,— ось що нестерпно. Жити без сенсу не можна

міцні руки, навіщо неймовірна влада, якщо я не можу змінити порядок речей, зробити, щоб сонце сідало на сході, щоб зменшилося страждання й щоб люди не помирали?