uk
Пенелопа Дуглас

Зіпсований

Avisarme cuando se agregue el libro
Para leer este libro carga un archivo EPUB o FB2 en Bookmate. ¿Cómo puedo cargar un libro?
Еріка
Мені казали, що мрії — це бажання нашого серця. Проте мої кошмари стали моєю одержимістю.
Його ім'я Майкл Кріст.
Старший брат мого хлопця схожий на той фільм жахів, який ти дивишся крізь отвори в пальцях долонь. Він красивий, сильний і абсолютно жахаючий. Зірка баскетбольної команди свого коледжу, а тепер і професійний спортсмен, його думки більше зайняті брудом на його взутті, ніж мною.
Але я його помітила.
Я все бачила та чула. Все те, що він робив, а також вчинки, котрі він приховував… Роками я гризла нігті, не в змозі відвести погляд.
Хоч зараз я вже закінчила старшу школу та пішла до коледжу, проте все одно слідкую за Майклом. Він поганий, і той бруд, який я бачила, більше немає для мене жодного значення.
Тому, що він нарешті помітив мене.
 
Майкл
Її звуть Еріка Фейн, але всі називають її Ріка.
Дівчина мого брата, котра практично виросла в моєму домі й завжди сиділа за нашим обіднім столом. Вона дивиться вниз, коли я входжу до кімнати, і завмирає, коли я підходжу близько до неї. Я завжди відчуваю, як страх охоплює її, і хоча я не мав її тіла, я знаю, що засів в її думках. А це — все, чого я насправді хотів.
До тих пір, поки мій брат не пішов до армії, а я застав Ріку саму в коледжі.
В моєму місті.
Незахищену.
Нагода надто чудова, щоб бути правдою, як і час. Бо, бачте, три роки тому вона запроторила кількох моїх шкільних друзів до в’язниці, а тепер вони вийшли.
Ми дочекалися. Ми були терплячі. І тепер усі її кошмари збудуться.

Переклад: Book Workshop UA
Este libro no está disponible por el momento.
455 páginas impresas
¿Ya lo leíste? ¿Qué te pareció?
👍👎

Opiniones

  • Даша Линникcompartió su opiniónhace 6 meses
    👍Me gustó

Citas

  • paiksofiyacompartió una citahace 2 meses
    Вона глибоко вдихає, а потім видихає.

    — Ну, це ніби ти економиш свої сили для чогось. Стримуючись, — каже вона, притискаючись до мене й влаштовуючись зручніше. — Але це не має жодного сенсу. Життя йде лише в один кінець, і зворотного шляху немає. Чого ти чекаєш?
  • paiksofiyacompartió una citahace 2 meses
    — Ти пам’ятаєш, як минулого літа твоя мама змусила тебе з друзями взяти нас із Тревором у похід? — питає вона. — Ти дозволяв нам робити все. Ти дозволяв нам наблизитися до краю скелі. Залазити на валуни. Ти дозволив Тревору лаятися… — Її пальці скручуються мені на спині, стискаючи мою футболку. — Але ти б не дозволив нам зайти надто далеко. Ти сказав, що нам потрібно зберегти сили для зворотньої дороги. Ось такий ти.

    — Що ти маєш на увазі?
  • paiksofiyacompartió una citahace 2 meses
    знаю. Можливо, я не зміг не залишити хоча б частинку тієї ночі. — А потім він нахилився і прошепотів мені на вухо: — А може, десь у глибині душі я завжди знав, що цей день настане.

    Я посміхнулася, сльози текли по моєму обличчю. Це було ідеально. Каблучка, будинок, навіть пропозиція.

    Він пообіцяв мене розлютити, але він також пообіцяв бути добрим зі мною і завжди приходити по мене.

    Але мені слід задуматися… чи справді ми зможемо це зробити? Продовжувати ігри? Хвилювання? Пристрасть?

    — Люди живуть не так, як ми, Майкле. — Я повернула голову, щоб знову поглянути на нього. — Вони ходять у кіно. Вони обіймаються перед багаттями…

    — Я трахну тебе перед багаттям, — відповів він, обертаючи мене навколо й усміхаючись, коли я засміялася.

    Але потім він притисся і тихо притулився губами до мого чола.

    — Інші люди для нас не мають значення, Ріко. Ми не дозволяємо їхнім правилам стримувати нас. Що ми можемо, а що не можемо, не має значення. Хто нам завадить?
fb2epub
Arrastra y suelta tus archivos (no más de 5 por vez)