«Нiхто тебе не пойме… не хоче поняти… одинока, одинока… повiя!..»
Игорь Путковскийcompartió una citahace 7 años
Життя – вдача, – думав вiн далi. – Бери вiд нього все, що дає воно; бери на час, знаючи, що нема нiчого на свiтi вiчного; не шкодуй за тим, що обмина тебе; не давай зiвка, коли воно само тобi дається до рук!
sofacompartió una citahace 11 días
цiле руно посивiлого волосся на головi, своє довге суворе лице, насупленi брови, здоровезнi намерзлi вуса.
sofacompartió una citahace 11 días
кругле молоде обличчя, мов квiтка, червонiло, очi блищали…
Юлія Княжукcompartió una citahace 2 meses
ся Христя. – Та, бачите, i тут є трохи не так. Боялися пана, правда, боялися, та й свого-таки брата стереглись, щоб не пiдкусив, бува, перед паном. I тепер стережись. Тодi тiльки шкури стерегли, а тепер – кишенi. Он у чiм усе дiло.
Юлія Княжукcompartió una citahace 2 meses
хто спить – той не грiшить
Юлія Княжукcompartió una citahace 2 meses
А що, лизнула скляного бога?
Юлія Княжукcompartió una citahace 2 meses
почувалося щось бадьорне та радiсне, як почувається тiльки або ранньою весною, або в ясний та тихий осiннiй день.