Марк Аврелій

Добре жити, добре зіграти ту роль, яку накинула доля, і гідно піти зі сцени — ось для чого ще двадцятип'ятилітнім Марк Аврелій відмовився від занять риторикою

Навіщо дбати про щось інше окрім того, щоби врешті-решт в землю обернутись?{229} Навіщо хвилюватися? Хай що робитиму — однак мене чекає розпорошення.

Хочеш погамувати біль?
Книгу блаженну цю розгорни!
В неї пірнеш — то винесеш з дна
думку, дорожчу од многих скарбів.
Легко добачиш: ті, що грядуть,
й нині сущі, й минулі усі наші радості й біди
ледве чи важать більше, ніж дим.

Палатинська антологія 15, 23